Майже кожен відчував відчуття поколювання, наприклад, оніміння, а також раптове поколювання в руках або ногах. Це відчуття зазвичай називають поколюванням (парестезіями), тому що це відчуття, ніби сотні мурашок рясніли під шкірою. Це не викликає болю, але, безумовно, викликає дискомфорт, особливо коли кінцівку рухають. Отже, чому мучать руки, ноги та інші частини тіла?
Що таке поколювання?
Поколювання, або те, що часто називають онімінням або онімінням, — це втрата чутливості в певних частинах тіла (оніміння), що супроводжується іншими ненормальними відчуттями, такими як пощипування, поколювання, поколювання або печіння. У медицині цей стан відомий як парестезія.
Парестезії зазвичай виникають спонтанно або раптово і часто виникають в руках, руках, пальцях, стопах і ногах. Однак оніміння або оніміння також може виникати на обличчі або інших частинах тіла, включаючи пах до пеніса (у чоловіків).
Оніміння є природним явищем, яке трапляється з будь-ким і є тимчасовим. Однак у деяких випадках поколювання в руках, ногах, обличчі або інших кінцівках може виникати постійно через пошкодження нервів або розлади центральної нервової системи.
Які причини поколювання?
Поширеною причиною поколювання є защемлення нерва через тиск на одну конкретну частину тіла, наприклад, руки або ноги, або перебування в одному і тому ж положенні протягом тривалого часу. Наприклад, занадто довго сидіти, схрестивши ноги, або спати, підклавши руки під голову.
Для інформації, людське тіло має мільярди нервових клітин, які функціонують як шляхи зв’язку від головного та спинного мозку до решти тіла. Коли руки або ноги тиснуть протягом тривалого часу, нерви, що проходять в них, будуть стискатися або затискатися.
Защемлення нерва призведе до того, що вашому мозку не вистачить інформації про тактильні відчуття, які, як очікується, виходять від цих нервових пучків. Більше того, тиск також стискає артерії, надаючи кров до нервів.
В результаті нерви не можуть отримати достатню кількість крові і кисню для роботи. Це призводить до блокування або блокування сигналів, що надходять від чутливих нервів. В результаті в напруженій частині тіла буде оніміння.
Це поширена причина оніміння у будь-якої людини і зазвичай триває недовго. Це відчуття зазвичай зникає при зниженні тиску або при зміні положення тіла.
Однак поколювання може виникати і через інші фактори, в тому числі як ознака або симптом захворювання. Це нечаста причина, часто викликає тривале оніміння. У цьому стані вам потрібно звернутися до лікаря, щоб подолати його.
Ось деякі можливі причини оніміння або оніміння:
Дефіцит харчування
Вітаміни B1, B6 і вітамін B12, а також фолієва кислота є поживними речовинами, необхідними організму для підтримки здорового функціонування нервів. Якщо потреба в цих вітамінах не задоволена, нерви можуть бути пошкоджені і викликати оніміння. Крім того, ненормальний рівень кальцію, калію та натрію в організмі також може бути причиною частого поколювання в різних частинах тіла, включаючи руки, ноги, кінчики пальців, долоні, підошви ніг, навіть голови та обличчя (обличчя).
Певні препарати
Деякі ліки, такі як ліки від ВІЛ, деякі антибіотики та хіміотерапевтичні препарати для лікування раку, можуть викликати пошкодження нервів і оніміння рук. Це оніміння може бути тимчасовим, але може бути постійним. Тому завжди консультуйтеся з лікарем щодо побічних ефектів ліків, які ви приймаєте.
Алкоголь і периферична нейропатія
Надмірне вживання алкоголю може пошкодити нервову тканину в організмі. Згодом це може призвести до периферичної нейропатії, яка викликає постійне оніміння в одній частині тіла, наприклад в руках, ногах і пальцях. При цьому стані оніміння часто є постійним і зазвичай супроводжується іншими симптомами, такими як біль.
Синдром зап'ястного каналу
Синдром зап'ястного каналу - це захворювання, викликане проблемами з серединним нервом, який відповідає за регуляцію руху руки. В результаті виникає оніміння і оніміння, яке зазвичай супроводжується болем і слабкістю в руках і руках. Це захворювання, як правило, викликається повторюваними рухами рук, переломами (переломами) зап’ястя, артритом.
Розсіяний склероз
Поколювання в обличчі, тілі, руках і ногах також може бути симптомом розсіяного склерозу. У цьому стані оніміння може бути легким або досить сильним, щоб заважати вашій діяльності, наприклад, неможливості ходити або писати. Насправді, у важких випадках оніміння може супроводжуватися болем і неможливістю відчувати будь-які відчуття, включаючи дотик або температуру (гаряче і холодне).
Напад
Судоми викликані аномальною електричною активністю в мозку. За повідомленнями Keck Medicine з USC, один тип судом, а саме парціальні або фокальні судоми, пов’язаний з аномальними відчуттями, такими як оніміння або оніміння в тілі, включаючи рот, губи, язик і ясна. Крім судом, оніміння в роті та язиці також може виникати через інші причини, наприклад, випадковий укус або алергічну реакцію.
інсульт
Інсульт виникає, коли приплив крові до мозку переривається через згусток крові або розрив кровоносної судини. Цей стан може викликати різноманітні симптоми, такі як поколювання в руці або нозі, часто з одного боку тіла та голови, включаючи обличчя або обличчя.
Гіпервентиляція
Гіпервентиляція або надмірне дихання (швидке дихання) може викликати оніміння в пальцях і навколо рота через зниження рівня вуглекислого газу в крові. Цей стан зазвичай супроводжується почуттям тривоги або паніки.
Інші причини
З іншого боку, різні стани та інші скарги також часто асоціюються як причина поколювання, яке ви відчуваєте. Наприклад, укуси комах або тварин, отрути в морепродуктах, вживання заборонених наркотиків (наркотики) або променева терапія. Що стосується деяких інших захворювань, які часто викликають оніміння, а саме:
- цукровий діабет.
- Порушення функції нирок.
- Артрит або запалення суглобів.
- Пухлина.
- Рак, який поширився на хребет.
- Травма шиї, яка викликає оніміння руки або кисті, або травма спини, яка викликає оніміння задньої частини ноги.
- Тиск на спинний мозок, наприклад грижа міжхребцевого диска.
- Розлади щитовидної залози.
- Аутоімунні захворювання, такі як синдром Гієна-Барре, вовчак або синдром Рейно.
- Головні болі при мігрені.
- Фіброміалгія.
- Інфекційні захворювання, такі як ВІЛ/СНІД, сифіліс, герпес або туберкульоз.
Як боротися з поколюванням?
У звичайних умовах поколювання зникне само по собі, коли тиск на певні частини тіла зменшується або якщо ви змінюєте положення тіла. Наприклад, якщо ви занадто довго сидите, схрестивши ноги, спробуйте встати і деякий час походити.
Потім, якщо ви несвідомо тримаєте одну з рук під час сну, спробуйте полегшити оніміння, потиснувши руку. Це дозволить кровопостачання ураженої частини тіла повернутися в норму, тим самим повільно полегшуючи відчуття поколювання.
Інший випадок, якщо причина оніміння класифікується як більш серйозна. Автоматично відновити його не так просто, як вище. У цьому стані спосіб лікування поколювання може бути різним, залежно від причини парестезії, яку ви відчуваєте.
Наприклад, якщо ви відчуваєте поколювання в руках через синдром зап’ястного каналу, ваш лікар може попросити вас відпочити, виконати певні рухові вправи або призначити вам ліки, такі як протизапальні препарати та діуретики. Аналогічно, якщо у вас периферична нейропатія або розсіяний склероз, ваш лікар зазвичай призначає препарати, такі як прегабалін (Lyrica), габапентин (Neurontin) та інші.
Ви також можете отримувати вітамінні добавки, якщо ваше оніміння викликано дефіцитом поживних речовин. Тим часом, якщо це відчуття виникає через вживання певних ліків, лікар може змінити або зменшити дозу препарату, який ви приймаєте, щоб зменшити оніміння, яке ви відчуваєте.
Тим часом хірургічні процедури або хірургічне втручання також можливі, якщо причина вашого оніміння пов’язана з пухлиною або певною проблемою у вашому хребті. Обов’язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем щодо будь-яких захворювань, які можуть бути причиною парестезій.
На додаток до перерахованих вище методів, не забувайте завжди дотримуватися здорового способу життя, щоб допомогти подолати цей стан, наприклад, підтримувати оптимальну вагу тіла, регулярно займатися фізичними вправами, дотримуватися збалансованої дієти та уникати алкоголю та сигарет. Порадьтеся зі своїм лікарем щодо ведення здорового способу життя, який відповідає вашому стану.
На які ознаки поколювання потрібно звернути увагу?
Поколювання або парестезії, як правило, тимчасові. Однак у багатьох випадках парестезії можуть бути важким, рецидивуючим або хронічним захворюванням. Хронічне поколювання зазвичай супроводжується іншими симптомами, які можуть заважати вашій повсякденній діяльності.
У цьому стані оніміння може бути ознакою пошкодження нервів від різних основних захворювань. Наприклад, судоми, травматичні або повторювані ушкодження, вірусні або бактеріальні інфекції, системні захворювання (діабет, захворювання нирок, захворювання щитовидної залози, рак), розлади нервової системи, такі як периферична нейропатія, або аутоімунні захворювання.
Тому вам важливо розпізнати, чи є оніміння, яке ви відчуваєте, нормальним станом чи ознакою хвороби. Щоб полегшити ситуацію, ось деякі ознаки або симптоми поколювання, на які потрібно звернути увагу:
- Оніміння або оніміння без видимої причини (тривалий тиск на руки або ноги).
- Болі в шиї, руках або пальцях.
- Частіше мочитися.
- Оніміння посилюється і ускладнює виконання таких дій, як ходьба або письмо.
- Висипання.
- Виникає запаморочення, м’язові спазми або інші незвичайні симптоми.
Крім того, вам слід негайно звернутися за медичною допомогою або звернутися до лікарні, якщо у вас є інші симптоми разом з парестезіями, такі як відчуття слабкості або нездатність рухатися, оніміння після травми голови, шиї або спини, нездатність контролювати рухи рук або ніг, втрата контролю над сечовим міхуром або кишечником, сплутаність свідомості або втрата свідомості, нечітка мова або порушення зору.
Медична команда та лікар негайно з’ясують причину вашого стану, перевіривши вашу історію хвороби, провівши фізичний огляд, а також різні діагностичні тести, такі як аналізи крові, КТ, МРТ, ультразвукове дослідження, рентген або електроміографія. (ЕМГ). На основі результатів цих діагностичних досліджень лікар призначить правильне лікування відповідно до вашого стану. Завжди консультуйтеся з лікарем щодо обстеження та лікування.
