Визначення
Що таке антидіуретичний гормон?
Антидіуретичний гормон або антидіуретичний гормон (АДГ) використовується для діагностики та визначення причини дефіциту або надлишку антидіуретичного гормону. Однак цей тест не є загальним. Лікарі зазвичай діагностують стан пацієнта на основі клінічних симптомів та інших тестів, таких як тести на осмоляльність крові, осмос сечі та аналізи електролітів.
АДГ або вазопресин виробляється в гіпоталамусі і зберігається в задній частці гіпофіза. АДГ регулює кількість води, що поглинається печінкою. Високий сироватковий осмотичний тиск або знижений об’єм внутрішньосудинної крові стимулює вироблення АДГ. Стрес, хірургічне втручання або стрес також можуть стимулювати АДГ. Чим більше виробляється АДГ, тим більше води поглинається нирками. Велика кількість води всмоктується в кров і згущує сечу. Коли АДГ знижується, організм виділяє воду, що призводить до розрідження концентрації в крові та сечі.
Нецукровий діабет виникає, коли організм не виробляє достатньо АДГ або нирки не можуть адаптуватися до подразнення АДГ. Недостатній рівень секреції АДГ обумовлений порушеннями в центральній нервовій системі (нейрогенний нецукровий діабет), викликаними травмою, пухлинами, енцефалітом (набряк гіпоталамуса) або видаленням гіпофіза. Пацієнти з нецукровим діабетом виділяють високі рівні води при кожному сечовипусканні. Це призводить до того, що кров згущується, і пацієнт легко відчуває спрагу.
Серйозне захворювання нирок може призвести до того, що нирки стануть менш чутливими до подразників АДГ (нефрогенний нецукровий діабет). Щоб відрізнити нейрогенний нецукровий діабет і нефрогенний нецукровий діабет, ваш лікар може призначити тест на стимуляцію АДГ. У цьому тесті пацієнту заборонено пити воду, а осмоляльність сечі буде виміряна до та після введення вазопресину. При виявленні нейрогенного нецукрового діабету осмоляльність сечі при постійному вмісті води зменшиться, а осмоляльність сечі підвищиться після введення вазопресину. У разі нефрогенного нецукрового діабету осмоляльність сечі не підвищиться, навіть якщо ви знизите рівень води та використовуєте вазопресин. Діагностичні результати можуть включати тест на АДГ у сироватці крові. У випадках нейропатичного нецукрового діабету рівень АДГ низький, тоді як при нефрогенному нецукровому діабеті рівень АДГ високий.
Високий рівень АДГ у сироватці крові часто асоціюється з синдромом неадекватної АДГ (SIADH). Через надмірну секрецію АДГ нирками поглинається занадто багато води в порівнянні з нормальними рівнями. Це призводить до того, що кров розріджується, а сеча згущується. Концентрація есенціальних іонів в крові знижується, що призводить до серйозних порушень нервової системи, серця та обміну речовин. Синдром неадекватної АДГ також часто асоціюється із захворюваннями легенів (туберкульоз, пневмонія, спричинена інфекцією), надмірним стресом (операція чи травма), пухлиною мозку чи інфекцією. Секреція АДГ в пухлинах також може викликати синдром неадекватної АДГ. Пухлини можуть викликати такі синдроми, як епітеліальні пухлини, пухлини легенів, лімфатичних вузлів, сечовивідних та кишкових. У пацієнтів з гіпотиреозом і хворобою Аддісона також може розвинутися синдром неадекватної АДГ.
Лікарі використовують цей тест, щоб відрізнити синдром неадекватної АДГ від гіпонатріємії або набряку. Цей тест також часто використовується для вимірювання осмоляльності та осмосу сечі. Пацієнти з синдромом неадекватної АДГ не можуть виробляти або споживати лише невелику кількість води. Крім того, осмоляльність сечі зазвичай не нижче 100, а швидкість інфільтрації сечі або крові більше 100. Пацієнти з іншими причинами гіпонатріємії, набряків і хронічних захворювань нирок можуть становити 80% споживаної води і осмоляльність сечі. буде неадекватним.
Коли слід приймати антидіуретичний гормон?
Ваш лікар може призначити тест на АДГ або інші тести як частину тесту на припинення пиття або тесту на інгібування АДГ, якщо ваш лікар підозрює проблему з виробленням або секрецією АДГ.
Крім того, цей тест також може бути рекомендований, якщо у вас є незрозумілий низький рівень натрію в крові або якщо у вас є симптоми, пов’язані з синдромом неадекватної АДГ (SIADH).
Якщо SIADH розвивається непомітно, симптомів не буде, але якщо стан є гострим, може виникнути кілька симптомів:
- головний біль
- нудотна блювота
- запаморочення
- кома або судоми
Тест на АДГ проводиться для оцінки надлишку АДГ через інші медичні причини, такі як:
- лейкемія
- лімфома
- рак легенів, підшлункової залози, сечового міхура та головного мозку
- захворювання, що збільшують вироблення АДГ
- Синдром Гійена Барре
- склероз
- епілепсія
- гостра порфірія Gusts (спадкове захворювання, яке впливає на вироблення гему, важливого компонента крові)
- кістозний фіброз
- емфізема
- туберкульоз
Зневоднення, травма мозку та хірургічне втручання можуть підвищити концентрацію АДГ.
Тест на АДГ можна зробити, коли пацієнт відчуває сильну спрагу і часто мочиться, щоб лікарям було легше визначити нецукровий діабет.
Пацієнти з центральним нецукровим діабетом (нецукровим діабетом, викликаним ураженням гіпоталамуса, гіпофіза) часто відчувають втому через порушення циклу сну, тому що хворий часто ходить вночі в туалет. Сеча зазвичай прозора, не каламутна і має нижчу швидкість проникнення, ніж зазвичай.
