IV або внутрішньовенне введення – це спосіб введення лікарських засобів шляхом ін’єкції або внутрішньовенної інфузії. Насправді, внутрішньовенне введення означає «всередину вени». Таким чином, препарат буде введено безпосередньо у вену за допомогою голки або трубки, яка називається IV катетером. Цю процедуру внутрішньовенної ін’єкції повинен виконувати медичний працівник.
Коли необхідний метод внутрішньовенної ін’єкції?
Метод внутрішньовенних ін’єкцій – це медична процедура, яка повинна проводитися під наглядом медичного працівника. Зазвичай цей метод внутрішньовенної ін’єкції проводиться в стаціонарі для лікування пацієнтів, яким необхідний контроль над дозою препарату. Метод внутрішньовенної ін’єкції також може прискорити всмоктування препарату пацієнтом. Прикладом є пацієнти з інфарктом, інсультом або отруєнням.
Внутрішньовенні ін’єкції проводяться, коли пацієнту необхідно отримати ліки, дози яких необхідно повільно вводити в організм. Клапани та шланги, які використовуються при методі внутрішньовенної ін’єкції, полегшать медперсоналу регулювати призначену дозу та час, щоб препарат міг правильно всмоктуватися.
Найпоширеніший вид внутрішньовенного введення
Зазвичай стандартний тип внутрішньовенного введення буде використовуватися протягом короткого терміну або щонайбільше 4 днів. Для стандартної внутрішньовенної ін’єкції використовується лише голка, яка вводиться у вену на зап’ясті, лікті або тильній стороні кисті. Тоді замість голки буде введений катетер.
Стандартні внутрішньовенні катетери зазвичай використовуються для наступних двох типів IV методів:
- внутрішньовенна ін'єкція, за допомогою звичайного шприца ввести ліки в катетер. Використовується для доставки ліків у вену лише за одну дозу.
- внутрішньовенна інфузія, використовується для постійної, але поступової доставки ліків у вену, що складається з помпової інфузії та крапельної інфузії.
Як правило, цей стандартний тип внутрішньовенного введення призначається у випадках госпіталізації, хірургічного втручання, для знеболюючих препаратів, лікування нудоти або антибіотиків.
Тривале внутрішньовенне застосування
Якщо метод внутрішньовенної ін’єкції використовується протягом тривалого часу, як у пацієнтів з хіміотерапією, зазвичай медичний персонал віддає перевагу використанню Центральний венозний катетер (CVC) проти стандарту IV. CVC зазвичай вводиться через вену в області шиї, руки або паху.
Таким чином, катетер або лінія введення ліків буде зроблено спочатку на початку лікування і не буде видалено до завершення лікування. CVC можна використовувати протягом більш тривалого періоду часу, від кількох тижнів до кількох місяців.
Є три основні типи CVC:
- Центральний катетер з периферичною вставкою (PICC) – вводиться в лікоть у надпліччя безпосередньо у вену.
- Тунельний катетер – Під час короткого хірургічного втручання у вену шиї або серця вводять катетер.
- Імплантований порт – імплантується або імплантується під шкіру у вену шиї або грудної клітки, зазвичай використовується під час операції.
Щоб дізнатися, який тип внутрішньовенного введення вам потрібен, проконсультуйтеся з лікарем.
Побічні ефекти від внутрішньовенного введення
Хоча ця дія досить безпечна, але побічні ефекти, які можуть виникнути при внутрішньовенному введенні:
- Інфекція в місці ін’єкції.
- Пошкодження кровоносних судин у місці ін’єкції.
- Повітряна емболія (утворення бульбашок повітря в серці та легенях, які можуть блокувати кровотік.
- Згортання крові.
Hello Health Group не надає медичні поради, діагностику чи лікування.
